28 квітня Всесвітній день охорони праці

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. З учнями центру були проведені дистанційно виховні бесіди присвячені Дню охорони праці. У 2020 році МОП у Всесвітній день охорони праці робить акцент на надзвичайно важливій проблемі, актуальній для всього зайнятого населення у світі. Девіз Дня охорони праці 2020 звучить так: «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя». Тему змінено через поширення коронавірусної інфекції COVID-19. До початку пандемії МОП планувала присвятити День ОП 2020 іншій проблемі — насильство і домагання у сфері праці.

26 квітня — роковини Чорнобильської трагедії

В ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася аварія.Сьогодні, 26 квітня, у 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенно-екологічна катастрофа сучасності.

26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров’я людей важко досі — тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип’ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Населення Прип’яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС «Форсмарк» знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.

 unnamed_